Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи парламентські слухання, зазначив: "Складність комплексу проблем, винесених на парламентські слухання, полягає у їх надзвичайній багатоплановості. Маю на увазі складне переплетіння внутрішніх та зовнішніх факторів, економічних та соціальних проблем, технологічних та людських чинників, відсутність перспективного законодавчого "коридору" для створення надійного воєнного та безпекового середовища в Україні, яке повністю відповідало б викликам ХХІ століття, національним інтересам України, її міжнародним домовленостям і міжнародним зусиллям в ім'я безпечного майбутнього".

За словами В.Литвина, сьогодні залишаються невирішеними традиційні проблеми безпеки, з'являються нові загрози і виклики, зони нестабільності і керованого хаосу. Передусім, за його словами, йдеться про існування "заморожених" конфліктів, міжетнічних проблем, в т.ч. прецедентів етнічних чищень, проблем біженців, неврегульованих питань кордонів, які потенційно можуть привести до серйозних кризових ситуацій. Цей список можуть доповнити міжнародний тероризм, трансгранична організована злочинність, кіберзлочинність, наркотрафік, незаконна торгівля зброєю, відмивання грошей, піратство, проблеми енергетичної безпеки, нелегальної міграції, торгівлі людьми, страхітливі за своїми масштабами і наслідками природні і техногенні катастрофи, ендемії важких інфекційних захворювань. Звісно, все це безпосередньо може стосуватися нас, оскільки Україна - не острів в океані, отже всі ці потенційні загрози та виклики можуть постукатися й у наші двері. Втім, вони вже і стукають в українські двері.

В.Литвин наголосив на тому, що "Збройні Сили України, її спецслужби, інші силові структури повинні бути підготовлені до швидкого і ефективного реагування на будь-які виклики. Це необхідна умова для того, щоб Україна почувалася в безпеці, і аргументи нашої країни сприймалися з повагою партнерами в різних міжнародних форматах".

Голова Верховної Ради України далі зазначив: "українське суспільство має знати, що без сучасних спроможностей захистити кордони держави ми не зможемо зміцнити наші міжнародні позиції. Це вимагає прорахувати ризики від можливих конфліктів, забезпечити воєнно-технологічну незалежність, готовність реагувати на потенційні виклики і загрози. Таке прогнозування характеру загроз та викликів має бути розрахованим на десятки років уперед".

В.Литвин, звертаючись до учасників слухань, наголосив: "потрібна широкомасштабна комплексна увага до всього сектору безпеки і оборони. Спеціально не вживаю слово "реформування", бо в нашій суспільній свідомості реформування небезпідставно часто ототожнюється з масштабною корупцією і свавіллям. У суспільній свідомості має утвердитися впевненість, що корупція у сфері національної безпеки та оборони - це державна зрада, і ситуація, можливо, потребує прийняття відповідних законів".

Голова Верховної Ради зазначив: "завдання подальшої трансформації Воєнної організації та сектору безпеки - створити нові спроможності для держави забезпечувати нейтралізацію та попередження загроз. Зрозуміло, що виконання цих завдань вимагає і вимагатиме значних економічних ресурсів. Але завдання полягає у тому, щоб не виснажити заради безпеки, а примножити економічні сили країни за рахунок вмілого, розумного, господарського підходу до розвитку і Воєнної організації, і військово-промислового комплексу. У підсумку, ми маємо створити у державі такий сектор безпеки і оборони, такий ОПК, які здатні забезпечити Україні суверенітет, повагу партнерів і міцний мир".

З доповіддю перед учасниками слухань виступив Секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв. Він зазначив, що "нова реальність диктує суворі правила гри. Від того, наскільки швидко ми до них пристосуємося, залежить доля нашої держави і нашого народу". Говорячи про внутрішні загрози нацбезпеці, доповідач зазначив, що перш за все це стосується величезного кола проблем в економічній сфері. "За оцінками експертів, загрозу економічній безпеці становлять понад 90 відсотків з усіх видів реальних загроз. Нам усім доведеться докласти значних зусиль для комплексної модернізації української економіки, яка вже розпочалась в рамках, запропонованою Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем Програми економічних реформ на 2010-2014 роки. Надзвичайно актуальним є питання підвищення енергетичної незалежності України. Від цього залежить фінансова стійкість держави", - наголосив Секретар РНБО.

А.Клюєв вважає, що питанням забезпечення національної безпеки слід приділяти першочергову увагу. "Виходячи з цього, сьогодні вкрай необхідно зрозуміти, наскільки ми реально готові до нових викликів та загроз національним інтересам нашої країни і що необхідно зробити для того, щоб ми увійшли у новий світовий порядок на правах рівноправного та повноцінного партнера. Відповіді на ці запитання знайшли своє відображення в нових редакціях концептуальних документів оборонного планування, які зараз готуються до введення в дію указами Президента України", - повідомив Секретар РНБО.

А.Клюєв також зазначив, що оборонне планування є одним з основних напрямків діяльності Ради національної безпеки і оброни України. Це підготовка зазначених документів, які окрім політичного курсу держави, визначають напрями реформування і розвитку суб'єктів воєнної організації та сектору безпеки України на перспективу. Такими документами є Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина, Стратегічний оборонний бюлетень, Концепція реформування та розвитку Збройних Сил України.

За словами доповідача, проект нової редакції Стратегії національної безпеки містить ґрунтовний аналіз змін у середовищі безпеки. Він структурований за рівнем і джерелами загроз. Враховує тенденції, які закладені у стратегічних концептуальних документах провідних країн світу.

Крім того, документ висвітлює нові виклики та загрози національній безпеці України, а саме: зростання масштабів і небезпеки міжнародного тероризму, організованої злочинності. На основі проекту Стратегії була розроблена нова редакція Воєнної доктрини України. Її положення враховують останні зміни воєнно-політичної і воєнно-стратегічної обстановки у світі і зокрема в Європі, особливості геополітичного положення України та можливості її економіки, характер нових викликів і загроз у воєнній безпеці держави, вимоги до Збройних Сил та механізми забезпечення воєнної безпеки в сучасних умовах.

"У доктрині сформульовані погляди на застосування Україною воєнної сили у разі збройної агресії та виникнення збройного конфлікту. Зокрема, незастосування воєнної сили першою, дотримання міжнародних норм ведення війни, прагнення щодо надання пріоритету політичним механізмам у вирішенні воєнного конфлікту. Головний аспект, який закладено в Воєнну доктрину України полягає в тому, що у найближчі 5-7 років збройна агресія проти нашої держави у формі локальної або регіональної війни є малоймовірною. Таким чином, ми маємо час для проведення системних реформ Збройних Сил України та підвищення рівня їх боєздатності, насамперед, за рахунок технічного переозброєння", - повідомив доповідач.

А.Клюєв також повідомив, що проект Воєнної доктрини України отримав високу оцінку з боку міжнародних військових експертів у сфері стратегічного оборонного планування.

Секретар РНБО у виступі привернув увагу до проведення оборонного огляду, який є однією з головних процедур оборонного планування, визначених законодавством України. Він повідомив, що дані оборонного огляду максимально відкриті, у їх обговоренні брали участь не лише державні структури, а й неурядові організації та іноземні експерти. Результати оборонного огляду використовуються для планування подальшого розвитку усіх складових Воєнної організації держави. На основі комплексної оцінки стану і готовності Збройних Сил, інших складових сектору безпеки й оборони України до спільного виконання завдань щодо гарантування безпеки й оборони держави, згідно концепції розроблятиметься Державна комплексна програма реформування Збройних Сил України.

На основі результатів оборонного огляду розроблено Стратегічний оборонний бюлетень, яким передбачено, що до кінця 2025 року Збройні Сили у взаємодії з іншими силами безпеки і оброни повинні бути спроможними виконувати завдання за призначенням у повному обсязі.

"Основний зміст зазначеної концепції полягає у визначенні головних напрямів та завдань реформування і розвитку Збройних Сил України на період 2017 року та подальшу перспективу, які ґрунтуються на принципах і пріоритетах державної політики у сферах національної безпеки і оборони, визначених Законом "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", Стратегію національної безпеки України, Воєнною доктриною та стратегічним оборонним бюлетенем України", - зазначив доповідач.

А.Клюєв також поінформував учасників слухань про основні напрями реформування Збройних Сил України, яке передбачається провести в три етапи. "На першому етапі планується здійснити основні заходи реформування. Йдеться про оптимізацію чисельності та завершення формування особового складу Збройних Сил України, вивільнення їх від надлишкового майна та непритаманних функцій, укомплектування військових частин постійної готовності новим озброєнням і військовою технікою, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовцям.

На другому етапі планується досягти здатності військ до адекватного реагування на загрозу прикордонного збройного конфлікту. У подальшому передбачається продовжити розвиток та нарощення боєздатності Збройних Сил України.

Крім того, на порядку денному завершення реформування вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Необхідно розробити також програму щодо його модернізації, впровадження новітніх технологій, створювати нові мобілізаційні потужності", - завершив А.Клюєв.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко у співдоповіді зазначив, що Комітет до питань оборонної і безпекової політики підходить виключно з точки зору визначення пріоритетів, постановки завдань і їх досягнення. "Ми неодноразово вносили пропозиції Президенту, Прем'єр-міністру з різних питань, які стосуються розвитку оборонно-промислового комплексу, армії, спецслужб, правоохоронних органів. Без уваги. Писали жорсткими словами. Цитую, наприклад: "Ситуація в армії близька до катастрофи. Офіцерський корпус деморалізований. В нинішньому стані Збройні Сили неспроможні у повному обсязі виконувати завдання навіть мирного часу". Без уваги. Була навіть ініціатива членів Комітету, я письмово звернувся до Президента України, щоб посадити за один стіл керівництво силових структур і членів Комітету, які професійно можуть оцінити реально, що відбувається, що треба робити. Не знаю, чи доповіли Президенту, але я отримав письмову відповідь від Глави Адміністрації Льовочкіна, що у Президента України дуже напружений графік, часу немає. І це дуже сумно, тому що питання не вирішуються, вони накопичуються. Відповідальність має прізвище. Конституція і закони визначають чітко, хто відповідає за цю сферу. Це посадові особи - Президент і уряд, який очолює Прем'єр-міністр, тобто Янукович і Азаров. За всі успіхи і за всі провали, відповідальність має прізвище", - зазначив А.Гриценко.

Голова Комітету окреслив низку важливих завдань, які необхідно виконати. Зокрема, відновити роль РНБО як органу, який має повноваження приймати рішення, обов'язкове для виконання всіма силовими і виконавчими структурами; відновити систему контролю за виконанням рішень; головним пріоритетом діяльності всіх силових структур визначити виконання завдань за призначенням і не більше.

А.Гриценко вважає, що необхідно припинити розмови про кардинальне скорочення армії і будь-які інші небезпечні експерименти. "В умовах прийнятого рішення про позаблоковість це злочин без перебільшення. Треба прийняти принципове рішення: або відмовитися від позаблоковості і шукати союзників, або шукати гроші і зміцнювати власну оборону і сферу національної безпеки", - сказав він.

А.Гриценко також зазначив, що необхідно припинити політизацію силових структур і кардинально змінити підходи до кадрової політики; забезпечити належний соціальний захист людини у погонах; виправити диспропорції у грошовому забезпеченні в різних силових структурах, які є кричущими і не на користь армії; виправити кричущу несправедливість щодо соціального захисту сімей загиблих військових.

Серед завдань, визначених Комітетом, співдоповідач також назвав такі: "підняти з колін оборонно-промисловий комплекс", забезпечити силові структури сучасним озброєнням і технікою, встановити чіткий контрактний принцип комплектування із зобов'язаннями обох сторін, в тому числі і конкретними зобов'язаннями держави, провести демілітаризацію силових структур, припинити девальвацію військового звання, фінансування силових структур здійснювати виключно за загальним фондом.

Начальник Генерального штабу, Головнокомандуючий Збройних Сил України Володимира Замана погодився із критичними та надкритичними висновками та зауваженнями переважної більшості політиків, науковців, експертів, журналістів, які займаються дослідженням та аналізом стану вітчизняної армії. За його словами, причини цього криються в низькій готовності Збройних Сил України до адекватного реагування на сучасні загрози національній безпеці України у воєнній сфері. "Ці загрози зазначені у проекті нової Воєнної доктрини, яка схвалена урядом та розглянута Комітетом з питань реформування і розвитку Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу під головуванням Президента України. Враховуючи воєнні загрози та сучасний характер збройної боротьби, перш за все, Збройні Сили мають бути готові до негайного реагування, гарантованого стримування та швидкої ліквідації прикордонного збройного конфлікту на ранній стадії його виникнення, недопущення його переростання у масштабну агресію. Вони повинні бути спроможними до охорони повітряного та підводного простору держави, брати участь у міжнародних миротворчих операціях та гуманітарних операціях. Саме готовності до негайного застосування сьогодні і не вистачає Збройним Силам, які все ще залишаються фрагментом радянського війська, призначеного для масштабних війн зразка середини минулого століття, що вимагали тривалого мобілізаційного розгортання та такого ж масштабного ресурсного забезпечення", - зазначив В.Замана.

Начальник Генерального штабу повідомив, що на засіданні Комітету з реформування Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу держави 20 квітня цього року було в цілому підтримано проект Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України. Проект концепції був схвалений на нещодавньому засіданні уряду та найближчим часом очікується його затвердження Президентом. "Наша мета в короткі строки побудувати нову армію європейського типу, професійну та мобільну, добре оснащену та підготовлену, спроможну адекватно реагувати на сучасні загрози національній безпеці у воєнній сфері", - наголосив В.Замана.

Деякі міркування стосовно стану і перспектив безпекового сектору висловив перед учасниками слухань голова підкомітету з питань державної безпеки Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Скибінецький. Він зазначив, що "сектор безпеки України сьогодні залишається, можливо, найменш реформованою сферою державного управління. Існуюча модель у багатьох аспектах спирається ще на радянські підходи, є неадекватною нинішнім умовам і заважає Україні рухатися вперед. Це уможливлює невиправдане втручання силових структур у суспільно-політичні та соціально-економічні процеси, провокує їх залучення до виконання невластивих функцій і вимагає утримання великого апарату співробітників. Відтак, сектор безпеки обходиться державі дорого, але це не забезпечує його ефективного функціонування".

О.Скибінецький назвав однією з головних причин замороження процесів реформування сектору безпеки держави результати конституційних змін 2010 року, які "призвели до концентрації в одних руках практично усієї державної влади, а відтак і зникнення необхідності для керівництва країни будь-що змінювати". "Нині Президент фактично одноосібно керує сектором безпеки, парламент втратив механізм здійснення контролю за розробкою, реалізацією державних програм і будь-який вплив на кадрову політику в цій сфері. А все це є конкретні ознаки загрози повернення до авторитарних методів державного управління, згортання демократичних надбань українського суспільства", - наголосив народний депутат.

О.Скибінецький вважає головним завданням перетворення сектору безпеки з інструменту контролю і силового примусу влади щодо суспільства на інструмент, що захищає демократичний устрій держави, економічний добробут громадян, мир та процвітання України. "Адже, якщо влада сама по собі демократична, вона не може спиратися на страх і на несвободу, вона не може використовувати сектор безпеки, як тіньовий механізм державного управління і тим більше допускати його перетворення на непідконтрольну суспільству силу", - підкреслив О.Скибінецький.

Міністр оборони України Дмитро Саламатін, виступаючи перед учасниками слухань, висловив сподівання, що ті основоположні документи, про які говорили доповідачі, будуть прийняті найближчим часом.

Перед учасниками слухань також виступили: народний депутат Геннадій Самофалов, народний депутат третього і четвертого скликань Георгій Крючков, перший заступник Міністра соціальної політики Василь Надрага, голова Ради зовнішньої і безпекової політики Володимир Горбулін, заступник Голови Служби безпеки України Володимир Породько, перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Олександр Литвиненко, заступник генерального директора державної компанії "Укроборонпром" Володимир Куратченко, заступник командувача Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Василь Молдавчук, народний депутат Микола Петрук, перший заступник голови Держспецзв'язку України Олександр Цуркан, голова адміністрації Держспецтрансслужби Микола Малько, директор Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС Григорій Перепелиця, голова Спілки офіцерів України В'ячеслав Білоус, голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, голова Товариства сприяння обороні України Віктор Тімченко.

Промовці наголошували на тому, що Воєнна організація і сектор безпеки відстають від вимог сучасності, що їх складові критично послаблені і сьогодні є неадекватними завданням захисту національних інтересів України.

Стан Збройних Сил, як і оборонно-промислового комплексу учасники слухань охарактеризували глибокою депресією. Вони наголошували на тому, що небезпечних масштабів набуває деградація військово-технічного потенціалу Збройних Сил, повільно здійснюється реформування діяльності правоохоронних органів відповідно до європейських стандартів, призначених забезпечувати національну безпеку, недостатньо враховується та обставина, що в українському суспільстві відбувається політична радикалізація, зростають екстремістські настрої і прояви. Це може створювати реальну загрозу громадському спокою, державному суверенітету і територіальній цілісності України.

Учасники слухань також зауважували, що на вирішенні нагальних питань оборони і національної безпеки негативно позначаються: відсутність ресурсів для підтримання на належному рівні боєздатності Збройних Сил, інших формувань та правоохоронних органів.

У виступах зверталася увага на відсутність системного, комплексного, прозорого та перспективного підходу до розв'язання проблем у секторі безпеки і оборони, зволікання з розробкою і затвердженням основоположних документів, які повною мірою враховували б нові умови у безпековому середовищі, необхідність реформування Воєнної організації відповідно до потреб оборони в умовах позаблокового статусу держави, несвоєчасне удосконалення нормативно-правової бази.

Учасники слухань також вказували на недосконалість державних програм реформування і розвитку Збройних Сил, інших складових Воєнної організації і сектору безпеки, розвитку озброєнь і військової техніки та їх неузгодженість між собою - відсутність системності і послідовності, неповне виконання визначених у програмах завдань, недостатній контроль за їх виконанням тощо.

Учасники слухань вважають справою надзвичайної державної ваги радикальне поліпшення стану справ у сфері оборони і національної безпеки, зміну ставлення державних органів до розвитку Воєнної організації і безпекових структур держави, розробку і реалізацію прогнозної їх моделі на перспективу до 2023 року з тим, щоб якнайшвидше створити мобільні, оптимальні за чисельністю, професійно підготовлені, оснащені новітньою військовою технікою і озброєнням, всебічно забезпечені та соціально захищені Збройні Сили України і сучасний безпековий сектор, здатні забезпечити недоторканість кордонів України і дати відсіч можливому агресору, надійно захистити інтереси громадян і суспільства, національні інтереси нашої держави.

Заступник Голови Верховної Ради України М.Томенко, завершуючи парламентські слухання, висловив сподівання, що через кілька років, коли, можливо, будуть проводитися наступні слухання, на яких обговорюватиметься роль і місце Збройних Сил в Україні, коли буде говоритися про систему національної безпеки і оборони, "курсанти, і офіцери, і всі, хто причетний до захисту України, будуть з гордістю говорити: "Служу українському народу! Служу Україні!"

На цьому парламентські слухання, присвячені стану і розвитку Воєнної організації і сектору безпеки України завершилися.