Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо психологічної реабілітації військовослужбовців після виконання завдань у бойових умовах)"

Законопроектом  №2686  пропонується надати право військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, а також особам звільненим у запас, після виконання ними службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах на безкоштовне проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до них.

Один з авторів проекту -  народний депутат Іван Спориш, представляючи проект на засіданні Комітету, обґрунтував необхідність його прийняття тим, що за чинним законодавством, нормативно-правовими актами силових структур, зокрема Національної гвардії України, Міністерства оборони України  відсутні правові підстави щодо направлення військовослужбовців на заходи психологічної (медико-психологічної) реабілітації після виконання ними службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах.

За його словами, умови виконання службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах значно відрізняються від звичайних повсякденних умов мирного часу, військовослужбовці зазнають впливу бойових стрес-факторів – "невидимі поранення", унаслідок чого зростає потреба щодо надання їм кваліфікованої психологічної допомоги, підтримки з подолання посттравматичних стресових розладів та проходження комплексної реабілітації: медико-психологічної, соціальної.

Доповідач навів деякі статистичні дані, згідно з якими учасники бойових дій після повернення до мирного життя впродовж наступних 10-20 років можуть стати загрозою як для власних сімей, так і для всього суспільства. За статистикою, 98% з них потребують кваліфікованої допомоги внаслідок впливу бойових стрес-факторів. Розлади у бійців характеризуються високим рівнем конфліктності, підвищеною агресією, апатією, низькою працездатністю, загостренням та розвитком хронічних захворювань, інсультами, інфарктами, зростанням рівня алкоголізму, наркоманії, асоціальною поведінкою, підвищенням імовірності суїцидів, скороченням тривалості життя тощо.

І.Спориш також зазначив, що зараз у силових структурах держави командир військової частини не має права направити на психологічну реабілітацію підлеглого бійця після перебування його в екстремальних (бойових) умовах. Таке можливо лише за умови, якщо боєць проявить кмітливість щодо влаштування в будь-який (навіть і відомчий) реабілітаційний центр  під час власної відпустки власним коштом, а також візьме на себе витрати на проїзд.

Доповідач звернув увагу на те, що медичну реабілітацію мають право проходити військовослужбовці за наявним рішенням військово-лікарської комісії, водночас, психологічна реабілітація у силових структурах не регламентується жодним нормативно-правовим документом.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме відновленню  психологічного здоров'я військовослужбовців після виконання завдань служби в екстремальних (бойових) умовах.