Народними депутатами України - членами Комітету на своєму засіданні 16 листопада 2016 року було обговорено питання виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави та їх законодавчого і нормативно-правового забезпечення.
Комітетом прийнято рішення розмістити на своєму веб-сайті роз’яснення щодо окремих питань законодавчого забезпечення виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави у 2016 році, а також направити до Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України для врахування в роботі державними замовниками державного оборонного замовлення. Роз’яснення не мають статусу офіційного тлумачення.
Керуючись нормами статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», у порядку здійснення організаційної та контрольної функції, Комітет роз’яснює наступне:
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, в обсязі до 6.000.000 тис. гривень (підпункт а пункту 1 статті 6). При цьому, пунктом 16 Розділу «Прикінцеві положення» цього Закону Кабінет Міністрів України зобов’язано передбачати у державному бюджеті необхідні видатки Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, які здійснюють оплату закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, протягом строку дії відповідних господарських договорів, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України. Цим пунктом також передбачено, що Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами підвищення обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України, та Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на цю мету державних гарантій.
В розширення вказаних законодавчих положень 26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України видано Постанову № 779 «Деякі питання виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави». Зазначеною Постановою надано право Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Національній гвардії, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державній службі з надзвичайних ситуацій, іншим центральним органам виконавчої влади (далі — замовники): укладати із суб’єктами господарювання — резидентами України (далі — суб’єкти господарювання) господарські договори на закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, оплата за якими здійснюється в строк не менше ніж 36 місяців, та брати бюджетні зобов’язання для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання. Також цією Постановою вирішено питання порядку та строків щомісячної сплати відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України, та оплати вартості таких товарів, робіт, послуг. Зокрема нею установлено, що:
1. Витрати із сплати відсотків за користування кредитами (позиками), які залучаються суб’єктами господарювання під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, включаються суб’єктами господарювання до ціни товарів, робіт і послуг за господарськими договорами (підпункт 1 пункту 4 Постанови). Положення про те, що витрати на сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, під державні гарантії (як фінансові витрати) включаються в ціну реалізації продукції оборонного призначення, ціну виконання дослідних робіт оборонного призначення та створення нематеріальних активів, ціну виконання робіт з ремонту та модернізації озброєння та військової техніки під час виконання державного оборонного замовлення, міститься також в Порядку формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, коли відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України
від 8 серпня 2016 р. № 517;
2. Оплата товарів, робіт і послуг за господарськими договорами замовниками здійснюється щомісяця:
до моменту остаточного відвантаження продукції (надання послуг, виконання робіт) — у розмірі, що не перевищує суму нарахованих відсотків за місяць за користування кредитами (позиками), які залучаються під державні гарантії суб’єктами господарювання для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави;
після остаточного відвантаження продукції (надання послуг, виконання робіт) — у розмірі, що включає суму нарахованих відсотків за місяць за користування зазначеними кредитами (позиками) та часткову оплату вартості товарів, робіт і послуг згідно з умовами господарських договорів (підпункт 2 пункту 4 Постанови).
Як випливає із статті 179 ГК України господарським договором є договір, який породжує господарське зобов’язання. При цьому, відповідно до частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення» державний контракт з оборонного замовлення - договір, укладений у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін, порядок регулювання їхніх господарських відносин.
Таким чином державний контракт з оборонного замовлення є одним із різновидів господарських договорів і вони співвідносяться як часткове та загальне поняття.
Відповідно до пунктів 13-15 Типового державного контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464, після приймання продукції замовником (представництвом замовника) або закінчення строку відповідального зберігання виконавець відвантажує продукцію відповідно до вимог нормативних документів та технічної документації виробничими або зазначеними у специфікації партіями і комплектацією та складає проект акта приймання-передачі продукції. Про час подачі транспортних засобів для відвантаження продукції виконавець повідомляє замовника не пізніше ніж за 24 години до початку відвантаження. Датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки продукції є дата підписання замовником акта приймання-передачі продукції.
А згідно пункту 17 Типового державного контракту на виконання робіт (надання послуг) за державним оборонним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. N 464, датою виконання робіт (надання послуг) у цілому або окремого їх етапу є дата підписання замовником акта приймання-передачі.
Із зазначеного випливає, що датою остаточного відвантаження продукції є день відвантаження останньої партії (одиниці) продукції, передбаченої умовами контракту. А датою остаточного виконання роботи (надання послуги) є день підписання замовником акта приймання-передачі повного обсягу виконаних робіт (наданих послуг) або останнього етапу робіт (послуг) згідно з контрактом (договором). Системний аналіз вказаних вище положень свідчить про те, що до настання цих дат (остаточного відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) державні замовники щомісяця сплачують у якості попередньої оплати частину вартості товарів, робіт і послуг, яка відповідає розміру, що не перевищує суму боргу виконавця по нарахованих відсотках за місяць за користування кредитами (позиками), які залучаються під державні гарантії суб’єктами господарювання для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави. Тобто в цей період фактично відшкодовуються лише витрати виконавця із сплати відсотків за користування такими кредитами (позиками) за відповідний період. Інша частина вартості товарів, робіт і послуг сплачується у якості погашення кредиторської заборгованості замовником рівними частинами після настання вказаних вище дат (остаточного відвантаження продукції, виконання робіт, надання послуг) протягом кількості місяців, що залишаються до закінчення 35 місяців з дати отримання виконавцем від банку першого траншу запозичень. При цьому, остаточна оплата здійснюється не пізніше місячного строку до дати повернення кредиту (позики), визначеної кредитним договором (договором позики), а згідно Умов залучення суб’єктами господарювання — резидентами України кредитів (позик) під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 779, строк користування кредитами (позиками) становить не менше ніж 36 місяців. Крім того, цією ж постановою встановлено, що оплата за господарськими договорами на закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, здійснюється в строк не менше ніж 36 місяців. Тобто така оплата повинна бути здійсненою у цей строк. Зменшення строків оплати (дострокова оплата) можлива лише в разі внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 779 та укладених договорів.