Під час заходу обговорювалися питання, пов'язані з визначенням чинників, які стимулювали б громадян добровільно вступати на військову службу, а також усували фактори, що сьогодні перешкоджають проведенню мобілізації військовозобов'язаних.
Секретар Комітету Іван Вінник, відкриваючи слухання, повідомив, що учора Президент України підписав Указ №40/2015 "Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році", яким Кабінету Міністрів доручається невідкладно забезпечити встановлення порядку застосування норм і положень низки норм законів "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про Національну гвардію України", а також опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції.
І.Вінник також зазначив, що питання забезпечення проведення мобілізації є загальнодержавним завданням і не має відомчих рамок. "Суспільство, місцеві органи виконавчої влади, Міністерство оборони та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, повинні докласти максимум зусиль для успішного її проведення", - наголосив він.
Перший заступник Міністра оборони Іван Руснак, доповідаючи на слухання, зазначив, що формування сприятливих соціально-психологічних умов залучення громадян до військової служби неможливе без врегулювання на державному рівні інформаційної політики у сфері національної безпеки і оборони. За його словами, "не відбулося повного усвідомлення обов'язків місцевих органів державної влади та самоврядування за виконання мобілізаційних завдань, а також необхідності підтримання серед регіональних громад солідарної відповідальності за долю суверенітету і територіальної цілісності держави. На якість виконання військовими частинами завдань за призначенням та хід проведення мобілізації також негативно впливає наявна в чинному законодавстві невідповідність суворості покарання за скоєння військових правопорушень рівню їх суспільної небезпеки в умовах особливого періоду".
І.Руснак навів деякі цифри стосовно тих громадян, які ухиляються від проходження військової служби. За його словами, вже порушено одну тисячу 336 кримінальних проваджень проти 7472 військовослужбовців. За цими правопорушеннями ухвалено 160 рішень суду, з яких більшість вироків - накладання штрафів та умовне обмеження волі.
І.Руснак зазначив, що в Міністерстві розуміють, що комплекс заходів матеріального та морального стимулювання військовослужбовців, систематичне підвищення рівня соціального захисту їх сімей, турбота про військових пенсіонерів, належний інформаційний супровід та формування сприятливої суспільної думки мають забезпечити належну мотивацію до проходження військової служби та захисту Батьківщини.
За його словами, такі потреби вимагають кардинального перегляду застарілих принципів та підходів до уявлення про побут і життєдіяльність солдата, сержанта та офіцера. Однак, розв'язати ці актуальні проблеми неможливо без належного фінансового забезпечення ЗС України, а також здійсненні парламентського і громадського контролю за їх діяльністю.
І.Руснак вбачає за доцільне, щоб Верховна Рада підтримала пропозиції щодо покращення соціального захисту військовослужбовців, зокрема, відновлення права військовослужбовців та членів їх сімей на пільгове санаторно-курортне лікування в закладах Міноборони, що дасть змогу розширити можливості надання медичної та психологічної реабілітації тих військовослужбовців, які брали участь в АТО, а також щодо відновлення права військовослужбовців та членів їх сімей на безоплатний проїзд у відпустку в межах України та пільгове користування житлом.
Серед висловлених пропозицій - і щодо збільшення для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, максимального розміру пенсії за вислугу років при звільненні з військової служби до 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Перший заступник Міністра оборони висловився за прийняття Верховною Радою низки законопроектів, направлених на підтримання діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду.
Учасники слухань наголошували на тому, що проблема підвищення мотивації громадян та комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань має дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі складові: моральну та матеріальну.
У виступах також наголошувалося на тому, що ефективне виконання завдань Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями на Сході України неможливе без своєчасного та повного укомплектування їх особовим складом. Промовці зазначали: "здійснювати комплекс заходів з комплектування ЗС України та інших військових формувань необхідно за принципом роботи на упередження та своєчасного усування негативних чинників, що впливають на процес комплектування, а також впровадження механізмів і умов, які стимулюють цей процес".
На думку учасників слухань, моральна підтримка з боку суспільства заходів з комплектування є запорукою їх належного виконання. "Формування у суспільстві відповідного настрою, виховання патріотизму і підвищення морального духу добровольців та осіб, які йдуть або будуть призвані на військову службу, - це постійна цілеспрямована робота серед населення та, особливо, серед членів сімей військовослужбовців", - вважають вони.
Учасники слухань також акцентували на інформаційному супроводі заходів з комплектування, зокрема, формування у засобах масової інформації позитивного іміджу військовослужбовця і військових формувань, висвітлення героїзму учасників АТО, їх відданості Україні. Особи, які вступають на військову службу, повинні відчувати гордість бути захисниками Вітчизни, а їх сім'ї пишатися своїми синами, чоловіками, батьками.
Під час виступів відзначалося, що факторами, які негативно впливають на комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, є:
агресивна інформаційна пропаганда з боку Російської Федерації;
відсутність у широкого кола громадськості інформації про засади відбору громадян для призову за мобілізацією та категорії військовозобов'язаних, на яких розповсюджується бронювання на особливий період;
поширення думки серед населення, що мобілізації уникають громадяни, які дали хабар або мають родинні чи інші стосунки з органами, що здійснюють призов;
функціонування інституту бронювання військовозобов'язаних на особливий період стосовно посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;
наявність у засобах масової інформації фактів щодо складності отримання статусу учасника бойових дій особами, які дійсно брали участь в АТО, і навпаки - отримання такого статусу за формальними ознаками деякими посадовими особами тощо.
Під час дискусії також наголошувалося на необхідності подальшого вдосконалення системи правового та соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей, визначення правового статусу осіб, які у складі добровольчих підрозділів захищають Україну.
За підсумками слухань Комітет планує узагальнити інформацію з розглянутих питань та прийняти рекомендації про вжиття конкретних заходів, в тому числі стосовно розроблення проектів відповідних законів та інших нормативно-правових актів.