Про рекомендації комітетських слухань на тему: "Економічна безпека України. загрози, ризики та їх упередження"

РЕКОМЕНДАЦІЇ
КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ НА ТЕМУ:
"ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ. ЗАГРОЗИ, РИЗИКИ ТА ЇХ УПЕРЕДЖЕННЯ"

На початку XXI століття глобальна фінансово-економічна криза стала черговим викликом світовій цивілізації, обумовила невизначеність перспектив глобальної та національних економік, прискорила пошук нових шляхів модернізації суспільних систем та моделей економічного розвитку в умовах глобалізації.

Україна інтегрована у складний динамічний світ. Вона є відкритою і не зможе оминути ті світові тенденції, які сьогодні є надзвичайно тривожними.

Зовнішні впливи через міжнародну торгівлю, міжнародні фінанси та інвестиції, міжнародні міграційні процеси та інші чинники стали невід’ємною складовою джерел зростання національних економік та здатні створювати відчутний вплив на макроекономічну стабільність, економічну безпеку  та суверенітет держав.

Різновекторні геополітичні впливи на Україну в умовах неефективності гарантій її безпеки, "заморожених" конфліктів біля її кордонів та критична зовнішня залежність національної економіки обумовлюють уразливість України, послаблюють її роль на міжнародній арені, виштовхують на периферію світової політики у "сіру зону безпеки".

Основні загрози національній безпеці України перебувають сьогодні у внутрішній площині, і ключове місце серед них займає питання економічної безпеки в усіх  його вимірах.

Стаття 17 Конституції України визначає, що забезпечення її економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави, справою всього Українського народу. Питання економічної безпеки безпосередньо пов’язані із прийняттям політичних рішень та якістю цих рішень.

Стан економічної безпеки в державі вже два десятиріччя не можна вважати задовільним в силу різних об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Використання витратної економічної моделі, відсутність стимулів до інноваційних процесів і динамічного розвитку нових технологічних укладів обумовлюють неконкурентоспроможність української економіки, унеможливлюють кардинальне підвищення рівня та якості життя населення, провокують посилення соціальної напруги.

На сьогодні не виконані основні вимоги Указу Президента України "Про  рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року "Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України". Стратегія не стала основою для комплексного планування, керівним документом для практичної діяльності органів державної влади, чому завадили їхня зосередженість на досягненні короткострокових політичних і економічних цілей, нехтування потребами стратегічного розвитку суспільства і держави. Єдина система показників (індикаторів) стану національної безпеки не запроваджена, механізм оперативного реагування на ризики та загрози національній безпеці не визначений.

Стан показників економічної безпеки України надано згідно з Методикою розрахунку рівня економічної безпеки, затвердженої Міністерством економіки України, відповідно до якої інтегральний індекс економічної безпеки складається з 9 середньозважених субіндексів (безпек): макроекономічної, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційно-інноваційної, енергетичної, виробничої, демографічної, соціальної та продовольчої.

За розрахунками Мінекономрозвитку України у 2012 році інтегральний показник рівня економічної безпеки знизився на 2 відсотки (далі - %) порівняно із 2011 роком і становив 49 % від оптимального значення та залишався у незадовільній зоні. У  цій  зоні  також  перебували такі її складові, як виробнича (53%), фінансова (48%), демографічна (45%) та енергетична (43%) безпеки; у небезпечній зоні залишаються інвестиційно-інноваційна (34%), зовнішньоекономічна (30%) та макроекономічна (38%) безпеки; у задовільній зоні – соціальна   безпека   (63%);  в  оптимальній  зоні – продовольча    безпека (93%).

Найгострішою проблемою є стан інвестиційного клімату в державі - обсяг прямих іноземних інвестицій та реінвестування прибутку підприємств у розвиток України знижуються. Інвестори готові адаптуватися до ставок податків в Україні, але ніколи не адаптуються до низького рівня захисту прав власника, інвестора та корпоративної безпеки в цілому. Стан інвестиційного клімату зараз напряму залежить від дієвості правової системи та верховенства права в державі.

Стан інвестиційно-інноваційної безпеки, від якого залежатиме конкурентоздатність держави, у 2012 році погіршився. Тільки 0,33 % ВВП були спрямовані на інноваційний науково-технічний розвиток, у той же час, якщо витрати на наукові розробки становлять менше 0,9 % ВВП, наукова діяльність втрачає економічний зміст.   

Виходячи з результатів соціально-економічного розвитку України, можна констатувати, що вже 15-й місяць економіка держави знаходиться в стадії рецесії. Показник тіньової економіки в державі виріс до 60 %, що має наслідком дуже серйозні деформації як в діяльності економіки, так і суспільства, та стало серйозною загрозою для стабільності соціальної системи і пенсійного забезпечення. Співвідношення доходів 10 % найбагатших та  найбідніших  громадян України складає майже 57 до 1 (в країнах ЄС не вище 10 до 1), що створює передумови для соціальної та суспільно-політичної нестабільності в державі. Ситуація потребує негайного втручання і відповідних дій, починаючи з проведення політики подолання бідності у поєднанні з політикою становлення середнього класу.

Негативний рівень впливу складових економічної безпеки України посилюється внутрішніми і зовнішніми кризовими факторами та дезінтеграцією економічного простору держави.

Завданням надзвичайної державної ваги залишається радикальне поліпшення стану справ у сфері економіки, опрацювання механізму оперативного реагування на ризики, загрози національній безпеці, зокрема економічній безпеці як її складової, та упередження виникнення або посилення їх дії у подальшому.

З метою забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, недопущення та мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України, упередження можливих викликів і загроз національній економіці учасники слухань  р е к о м е н д у ю т ь:

1. Президенту України розглянути хід виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року "Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України" щодо удосконалення системи моніторингу стану національної економічної безпеки, визначення механізму оперативного реагування на ризики і загрози економічній безпеці України.

2. Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо усунення існуючих ризиків і загроз економічній безпеці (за складовими економічної безпеки) та їх упередження:

у макроекономічній сфері:

вжити дієвих заходів для зменшення обсягу тіньової економіки в державі;

сприяти зменшенню диспропорції між темпами зростання винагороди за працю та її продуктивністю, зниженню собівартості виготовленої продукції та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників;

здійснити запровадження податкових пільг підприємствам, що здійснюють інноваційну діяльність;

сприяти підвищенню ділової та інвестиційної активності;

сприяти підвищенню рівня інвестиційної безпеки в державі;

збільшити обсяги реалізації інноваційної продукції;

започаткувати введення податків на розкіш та  високих штрафів за недотримання податкового законодавства;

у фінансовій сфері:

сприяти підвищенню ефективності системи управління державними фінансами;

забезпечити утримання дефіциту державного бюджету та державного боргу на економічно безпечному рівні;

провести узгодження податкового законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин;

дотримуватись національних економічних інтересів у ході переговорного процесу з МВФ та іншими потенційними стратегічними кредиторами (фінансові євроструктури, Росія, Китай);

проаналізувати ефективність використання Урядом та економічними суб'єктами України кредитної допомоги з боку міжнародних фінансових організацій, підвищити економічний ефект її використання, посилити взаємодію з відповідними структурами;

вжити дієвих заходів щодо недопущення перевищення показника сукупного суверенного боргу 40% ВВП та підриву довгострокових основ розвитку економіки;

не допустити перенесення проблемних активів та заборгованостей з вітчизняного корпоративного сектору у державний (тенденція, характерна для європейських економік), дотримуватись виваженої політики у сфері надання державних гарантій за зовнішніми зобов'язаннями у межах, визначених Державним бюджетом України на 2013 р. та в подальшому;

вжити заходів щодо припинення інтенсивного відтоку капіталу за межі України з метою ухиляння від сплати податків, шахрайства, а також легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

здійснити розробку довгострокової стратегії валютної політики з посиленням курсової прогнозованості та запровадженням інструментів зниження ризиків для учасників фінансового ринку;

забезпечити поетапне зниження ставки рефінансування НБУ, що сприятиме відновленню кредитування експортно-орієнтованих підприємств та населення;

здійснити обмеження дефляції з одночасним недопущенням негативного соціального ефекту від підвищення цін на найважливіші предмети вжитку, а також комунальні послуги;

збалансувати політику стримування інтенсивної девальвації гривні та недопущення значного скорочення золотовалютних резервів внаслідок виплат за зовнішніми суверенними зобов'язаннями;

забезпечити поступове збільшення коридору для коливань обмінного курсу національної грошової одиниці (у разі прийняття політичного рішення про поступову девальвацію гривні);

забезпечити реалізацію: Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері; Концепції розвитку системи управління державними фінансами; Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2013-2015 роки;

у зовнішньоекономічній  сфері:

прискорити розробку та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо засад зовнішньоекономічної політики України на середньостроковий та довгостроковий періоди;

сприяти прискореній реалізації Концепції створення системи державної підтримки експорту України;

здійснювати постійний моніторинг та вживати оперативних заходів з метою недопущення застосування до товарів українського експорту обмежень з боку торговельних партнерів України, у разі можливості ініціювати розгляд дій на рівні СОТ;

оперативно вживати заходів щодо налагодження та законодавчого забезпечення економічних зв’язків з перспективними торговельними партнерами України, розширення доступу до ринків товарів і послуг іноземних країн, у тому числі максимального спрощення доступу вітчизняної продукції на ринки країн МС/ЄЕП;

здійснювати постійний моніторинг економічної ситуації та кризових явищ в країнах, які є найбільшими споживачами вітчизняної продукції (РФ, Туреччина, КНР, Італія, Польща, Казахстан, Індія) та провідними товарними експортерами до України (РФ, КНР, ФРН, Польща, Білорусь, США, Італія);

у інвестиційно-інноваваційній сфері:

вживати заходів щодо залучення стратегічних інвестицій, утримання дефіциту державного бюджету та державного боргу на економічно безпечному рівні, припинення відтоку, непродуктивного виведення капіталу за межі України;

сприяти інвестуванню в технічну модернізацію потужностей паливно-енергетичного комплексу, інфраструктуру та комунальне господарство;

систематично здійснювати аналіз ефективності використання Урядом та економічними суб'єктами України кредитів з боку міжнародних фінансових організацій, а також наданих під державні гарантії;

контролювати дотримання балансу між політикою стримування інтенсивної девальвації гривні та недопущення значного скорочення золотовалютних резервів внаслідок виплат за зовнішніми суверенними зобов'язаннями;

запровадити загальнодержавну систему рейтингів і оцінки ризиків діяльності провідних українських компаній для здійснення неупередженого аналізу економічної ситуації в Україні;

активізувати взаємодію з іноземними структурами для реалізації проектів з технічної допомоги в Україні, надання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, у тому числі за участю іноземних інвесторів;

підвищити рівень захисту прав інвесторів, власників, корпоративної безпеки в цілому;

опрацювати питання стимулювання розвитку національного інноваційного бізнесу у високотехнологічних галузях та сприяння імпортозаміщенню;

сприяти створенню умов для формування національних високо-технологічних виробництв (українських брендів) міжнародного значення;

розробити "Дорожню карту "зеленої економіки" як довгострокову стратегію Уряду в галузі зміни клімату та навколишнього середовища до 2050 року, передбачити в ній зобов'язання та дії Уряду, приватного бізнесу з модернізації енергетичної, транспортної та будівельної інфраструктури тощо;

налагодити співробітництво з інноваційними центрами, що активно формуються в рамках провідних інтеграційних об'єднань на євразійському просторі (у т. ч. СНД, ШОС та ін.), отримати доступ до іноземних інноваційних технологій у ході науково-технічного співробітництва;

у виробничій сфері:

опрацювати питання щодо розробки проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року;

сприяти заходам щодо реалізації промислової політики на основі переходу до інноваційної економіки, здійснення ефективного імпортозаміщення, локалізації виробництва, розбудови вітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції;

в енергетичній сфері:

забезпечити виконання Енергетичної стратегії України на період до 2030 року;

створити оптимальні  обсяги  запасів нафти та нафтопродуктів;

збільшити обсяги внутрішнього  видобутку вуглеводнів, газу, вугілля;

знизити рівень перехресного субсидування;

запроваджувати інвестиційні проекти з видобутку сланцевого газу за участю світових лідерів у сфері енергетики, проводити просвітницькі заходи для населення стосовно видобутку сланцевого газу в Україні, ознайомлювати їх з результатами авторитетних міжнародних установ щодо реальної оцінки масштабів шкідливого впливу технологій з видобутку сланцевого газу на навколишнє середовище;

продовжити курс на зниження споживання державою імпортного газу за рахунок реалізації програми заміщення вугіллям вітчизняного видобутку, розробки українських шельфових родовищ, утилізації шахтного метану,  використання інших джерел енергії (у т.ч. відновлювальних) та впровадження заходів енергоефективності та енергозбереження;

диверсифікувати джерела і маршрути постачання до України природного газу та нафти;

вживати заходів для інституалізації ідеї створення на базі українських підземних сховищ газу Східноєвропейського торгівельного майданчика (т.зв. „хабу");

включити до діалогу з РФ та ЄС питання визначення і юридичного закріплення обсягів прокачування російського газу вітчизняною ГТС на довгострокову перспективу;

сприяти висвітленню у ЗМІ відомостей про замовників і спонсорів досліджень, які виконуються недержавними екологічними фондами, з метою впливу на громадську думку щодо небезпеки розробки сланцевих родовищ;

посилити контроль за відповідністю технологій, які використовуються у ході видобутку альтернативного газу, діючим екологічним нормам та технічним стандартам;

у соціальній  сфері:

забезпечити виконання Стратегії подолання бідності та Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року;

опрацювати питання прийняття і реалізації Концепції соціальної політики України та запровадження механізмів соціального партнерства, реалізації заходів щодо підвищення рівня зайнятості, вдосконалення системи оплати праці, оптимізації систем соціального страхування, пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг, поетапного введення адресної системи соціального захисту;

збільшити обсяги державних видатків на фінансування житлових програм;

сприяти розвитку людських ресурсів нашої країни;

у демографічній сфері:

вживати заходів щодо розширення демографічної бази відтворення трудоресурсного потенціалу, зменшення демографічного навантаження на працездатне населення за рахунок стимулювання економічної активності населення, розширення діапазону працездатного віку шляхом створення умов для добровільного збільшення пенсійного віку;

опрацювати питання щодо можливості розширення видів та збільшення кредитування на демографічні цілі, зокрема надання кредитів молодим сім'ям з дітьми, кредитування пільгового молодіжного житлового будівництва, прискорення реалізації пенсійної реформи та підвищення її ефективності, посилення державних гарантій щодо охорони здоров'я;

запобігати потенційним загрозам, які пов'язані з інтеграційними проектами України та полягають у можливості збільшення трудової міграції;

у продовольчій сфері:

сприяти наповненню внутрішнього ринку продовольством у розрізі окремих продовольчих груп, у першу чергу за рахунок збільшення обсягів вітчизняного виробництва;

застосовувати інструменти державного регулювання ринків окремих видів продовольства з метою дотримання збалансованості попиту і пропозиції на ринках основних видів продовольчих ресурсів;

забезпечити формування стратегічних запасів продовольчих ресурсів держави;

брати участь у вирішенні світової продовольчої проблеми шляхом участі у світових продовольчих програмах, формуванні світових запасів зерна.

3. Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони спільно з іншими комітетами Верховної Ради України сприяти прискоренню розгляду Верховною Радою України законопроектів, які дозволять покращити стан справ у сфері економічної безпеки.

4. Рахунковій палаті забезпечити дієвий контроль за виконанням державного бюджету відповідно до Стратегії розвитку системи управління державними фінансами.

Учасники слухань наголошують на тому, що стан економічної безпеки держави, розвиток економічної ситуації в Україні зобов’язують посилити вимоги до керівного складу органів державної влади щодо виконання ними конституційних обов’язків із подальшого захисту національних інтересів, всебічного розвитку  економіки держави.

Голова Комітету                                                               В. ЛИТВИН

Секретар Комітету                                                           С. КАПЛІН