Законопроект (реєстр. №1317) поданий Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.
Метою проекту є визначення правових засад організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальної структури, функцій та повноважень. Документом пропонується врегулювати основні завдання, права і обов'язки особового складу Національної гвардії України на сучасному етапі, питання його соціального захисту, застосування ним заходів фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї та спеціальної техніки, що визначені окремими правовими нормами.
У ході обговорення члени Комітету висловили суттєві зауваження до законопроекту.
Так, голова підкомітету з питань оборони держави, діяльності Збройних Сил Олександр Кузьмук зауважив, що проект закону має кореспондуватися з частиною четвертою ст. 17 Конституції України щодо того, що Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів виконавчої влади чи перешкоджання їх діяльності.
За його словами, оскільки, відсутнє офіційне тлумачення цього положення, то його можна розуміти двояко: що згадані військові формування в принципі не можуть бути використані для зазначеного;
що згадана вимога є персоніфікованим поняттям, тобто, згадані військові формування ніким (ні Президентом України, ні Прем'єр-міністром України, ні Головою Верховної Ради України, ні Міністром оборони тощо) не можуть використовуватись всупереч їхньому, визначеному законом, призначенню.
О.Кузьмук вважає, що є потреба у більш чіткому визначенні правового статусу Національної гвардії України - що воно є військовим формуванням і призначено для виконання завдань, визначених цим Законом, тобто усунути дублювання положень першої і другої статей.
Члени Комітету висловили сумнів щодо доцільності збереження за цим військовим формуванням виконання завдань, пов'язаних з виконанням кримінальних покарань та охороною судів, які, згідно з законом, є завданнями та обов'язками міліції. Зазначене, на їхню думку, потребує відповідного корегування як в самому законопроекті, так і в організаційній структурі і міліції, і Національної гвардії.
Народні депутати також звернули увагу на те, що у законопроекті фактично не відображено роль парламенту щодо здійснення демократичного цивільного контролю за діяльністю НГУ. На їхню думку, можливо доцільно ввести новелу щодо вирішення питання призначення (зняття) командувача НГУ через парламентський Комітет з питань національної безпеки.
За підсумками обговорення рішення щодо законопроекту буде ухвалено на наступному засіданні Комітету 23 січня.